Спека пригнічує фотосинтез у прибережних секвоях Каліфорнії
Дослідження показало, що під час хвиль спеки прибережні секвої Каліфорнії сповільнюють фотосинтез і накопичують менше вуглецю.
Прибережні секвої в окрузі Мендосіно на півночі Каліфорнії під час хвиль спеки сповільнюють фотосинтез, оскільки не встигають достатньо охолоджувати листя. Це встановили дослідники Каліфорнійського університету в Девісі, які протягом двох років двічі на місяць вимірювали активність листя дерев, повідомляє Wired.
Секвої пристосовані до прохолодного й туманного клімату. Їхнє листя нагрівається швидше за повітря довкола, а для охолодження дерева відкривають продихи — пори, через які поглинають вуглекислий газ і випаровують воду. Втім, за сильної спеки дерева закривають продихи, аби зберегти воду. Це одночасно обмежує надходження вуглекислого газу та знижує інтенсивність фотосинтезу.
Менше запасів вуглецю
За спостереженнями науковців, під час спекотних періодів дерева не можуть охолоджуватися досить швидко й тримають продихи закритими. Унаслідок цього вони виробляють менше енергії та накопичують менше вуглецю для росту й відновлення листя. Еколог лісів Університету штату Орегон Кріс Стілл, який не брав участі в дослідженні, назвав цей процес «вуглецевим голодуванням».
Більшість секвой у Каліфорнії та на північному заході США є лісами нового покоління, висадженими впродовж останніх кількох століть. Такі дерева активно ростуть і потребують значних обсягів вуглекислого газу. Прибережні секвої також вирізняються здатністю накопичувати більше вуглецю на акр, ніж будь-які інші ліси у світі, завдяки своїм розмірам і довголіттю.
Туман втрачає роль природного охолодження
Додатковим чинником ризику для секвой є менш регулярні тумани. Верхівки високих дерев сягають туманного шару й можуть отримувати воду безпосередньо з повітря, а туман також затінює крони та підтримує прохолодніший мікроклімат у лісі. За словами еколога рослин Каліфорнійського університету в Берклі Тодда Доусона, тепліший океан і сухіше повітря роблять тумани більш нестабільними; їхня кількість скоротилася на 30–40%.
Спека та висихання можуть вплинути і на екосистеми в кронах секвой, де формуються ґрунтові мати та ростуть папороті. Вони є середовищем для таких тварин, як мандрівна саламандра та мармуровий пижик. Дослідниця Лілі Клайнек зазначила, що після завершення спеки листя, яке вивчала її команда, не втрачало здатності до фотосинтезу. Однак за інтенсивніших і частіших хвиль тепла в майбутньому здатність дерев відновлюватися залишається невизначеною.
