У мишей виявили порушення захисного транспорту білків на ранній стадії Альцгеймера
У мишей із моделлю Альцгеймера порушення транспорту захисних білків до мозку виникало до руйнування гематоенцефалічного бар’єра.
Дослідники виявили, що в мишей із моделлю ранньої стадії хвороби Альцгеймера гематоенцефалічний бар’єр перестає транспортувати до мозку частину захисних білків ще до того, як починає руйнуватися. Зокрема, йдеться про аполіпопротеїн A1, або APOA1, який пов’язують із потенційним захисним ефектом проти хвороби Альцгеймера, повідомляє Nature.
Команда науковців розробила метод маркування білків у крові, щоб відстежувати ті з них, які здатні потрапляти до мозку. Із 861 дослідженого білка гематоенцефалічний бар’єр перетнули 92. Більшість із них вироблялися віддаленими органами, передусім печінкою.
Роль APOA1 у мозку
Після потрапляння до мозку APOA1 стимулює астроцити — клітини мозку — вивільняти холестерин. Він необхідний для підтримання синапсів, через які нейрони передають сигнали один одному.
Автори роботи виявили на гематоенцефалічному бар’єрі та астроцитах два рецептори APOA1 — SR-B1 і ABCA1. Це, на їхню думку, пояснює можливий шлях руху білка від бар’єра до клітин, яким він потрібен. Коли дослідники заблокували рецептор ABCA1 в астроцитах, вирощених у лабораторії, APOA1 більше не мав такого самого впливу на регулювання холестерину.
Зміни перед руйнуванням бар’єра
У моделі хвороби Альцгеймера в мишей порушення транспорту APOA1 та інших захисних білків виникало раніше, ніж гематоенцефалічний бар’єр починав пропускати шкідливі молекули до мозку. Ці зміни супроводжувалися втратою нейронних зв’язків, поведінковими змінами та іншими ранніми ознаками захворювання.
Також науковці генетично змінили мишей із моделлю Альцгеймера, щоб їхня печінка виробляла більше APOA1. Коли більша кількість цього білка проходила до мозку, у тварин фіксували менше пов’язаних із хворобою маркерів: зокрема, зменшувалися накопичення жирів в астроцитах і рівні запальних молекул.
