Генетично модифіковані бактерії тестують як заміну синтетичних добрив
Науковці випробовують бактерії, що фіксують азот для кукурудзи й пшениці та можуть зменшити потребу в синтетичних добривах.
Науковці розробляють бактерії, здатні постачати азот культурам пшениці та кукурудзи, щоб зменшити залежність сільського господарства від синтетичних азотних добрив. Як повідомляє Nature, трансгенні штами компанії Switch Bioworks уже випробовують на невеликих ділянках посівів кукурудзи на фермах Середнього Заходу США.
Бактерії мають фіксувати атмосферний азот — перетворювати його на форму, доступну рослинам. Такий механізм природно працює у деяких культур, зокрема сої та арахісу, які підтримують колонії азотфіксувальних бактерій. Натомість більшість основних продовольчих культур не мають таких мікробних партнерів, тому фермери застосовують синтетичні добрива.
Польові випробування у США та Бразилії
Switch Bioworks стала першою компанією, що отримала у США дозвіл на польові випробування трансгенного біодобрива. Її бактерії доповнили генами та фрагментами генетичного матеріалу вірусів або віддалено споріднених бактерій, тому їх класифікують як трансгенні.
У вересні бразильська Національна технічна комісія з біобезпеки CTNBio також дозволила компанії випробувати штами в країні. Президент CTNBio, молекулярний біолог Маріо Муракамі, зазначив, що це перший дозвіл у Бразилії на польове тестування трансгенної бактерії будь-якого типу.
Потенціал і обмеження біодобрив
Компанії, які редагують гени бактерій без створення трансгенних мікроорганізмів, просунулися далі. Pivot Bio, за словами її технічного директора Тревіса Фрея, протягом останнього десятиліття застосовувала свої генетично відредаговані біодобрива на десятках мільйонів гектарів сільськогосподарських земель у США. Продукцію компанії також випробовували в Канаді, Аргентині, Кенії та Бразилії.
Автори коментаря, опублікованого 10 листопада в Nature Biotechnology, вважають, що такі бактерії зрештою можуть замінити до половини синтетичних добрив. Синтетичні азотні добрива, за наведеними даними, забезпечують близько 5% світових викидів парникових газів і спричиняють забруднення водойм поживними речовинами. Водночас для ширшого застосування біодобрив необхідні подальші дослідження взаємодії різних видів мікроорганізмів та ретельніші польові випробування.
