Симуляція геоінженерії показала ризик міжнародної гонки за охолодженням планети
Симуляція переговорів у Лондоні показала, як геополітичне суперництво може зірвати контроль над сонячною геоінженерією.
Міжнародна симуляція переговорів щодо сонячної геоінженерії, проведена в Лондоні, показала, що суперництво держав і взаємна недовіра можуть зірвати домовленості про контроль технологій штучного охолодження планети. Учасники не змогли узгодити жодної угоди, хоча розглядали правила досліджень і механізми моніторингу можливих випробувань.
Як повідомляє Ars Technica, у грі Exploring Geopolitical Tipping Points and Climate Cooling Strategies взяли участь кілька десятків експертів із міжнародних відносин, науковців, військових та колишніх посадовців. Вони моделювали засідання комітету ООН у нинішньому часі, вересні 2027-го та вересні 2028 року.
Суперечки замість спільних правил
Сонячна геоінженерія передбачає відбиття частини сонячного світла, що надходить до Землі, зокрема через розпилення в атмосфері діоксиду сірки або інших речовин. Такий підхід може імітувати ефект великих вулканічних вивержень, які тимчасово знижують глобальну температуру. Водночас моделі прогнозують нерівномірні наслідки: посухи в країнах Африки на південь від Сахари та сильніші тропічні шторми в Атлантиці.
Під час першої сесії представники США та Китаю відмовилися підтримати угоду, яка могла б обмежити дослідження, що вони вважали такими, що відповідають національним інтересам. Сценарій також передбачав повідомлення для делегатів Російської Федерації — держави-агресора — про нібито американський літак для геоінженерних досліджень поблизу Берингової протоки. Американська команда назвала ці дані дезінформацією. Організаторка симуляції Даніель Янг зазначила, що Китай у межах сценарію насправді не проводив експериментів, однак підозри змусили учасників повірити в прискорене нарощування можливостей суперниками.
Наукові аргументи залишилися на другому плані
Кліматична дослідниця Коллін Голя, яка надавала учасникам технічні консультації, розповіла, що політичне протистояння переважало над науковими даними. Підготовлений нею інструмент для демонстрації можливого впливу сонячної геоінженерії на погодні умови в різних регіонах майже не використали.
В останній частині сценарію учасники реагували на виявлення великого аерозольного шлейфу, який за задумом гри був наслідком спільного тесту США та Саудівської Аравії технології компанії Stardust. Також у симуляції неурядова організація Climate Futures Cooperative, що виявилася пов’язаною з індустрією викопного палива, запропонувала фінансування системи моніторингу. У фінальному звіті, підготовленому за підтримки британської Advanced Research and Invention Agency, організатори дійшли висновку, що перебіг симуляції визначали стратегічна конкуренція та державний суверенітет, а не кліматичні міркування.
