Пересаджені серця змінюють біологічний вік відповідно до реципієнта
Дослідження показало, що пересаджені серця можуть змінювати біологічний вік відповідно до віку реципієнта.
Пересаджені серця можуть змінювати свій біологічний вік, наближаючись до віку організму реципієнта: молоді органи швидше старіли в старших організмах, а старіші демонстрували ознаки омолодження в молодших. Таких висновків дійшла група дослідників, яка вивчала трансплантати у мишей і зразки тканин людей, повідомляє Nature.
Біологічний вік у цьому дослідженні визначали за накопиченими клітинними ушкодженнями, зокрема за змінами метилювання ДНК. Роботу оприлюднили як препринт на bioRxiv, тобто вона ще не пройшла рецензування.
Дослід на мишах
Команда Джессі Поганіка з Гарвардського університету пересаджувала додаткові серця тримісячних, однорічних і 1,5–1,67-річних мишей реципієнтам усіх трьох вікових груп. Тварини жили одночасно з власним серцем і трансплантатом. Через чотири-шість місяців науковці дослідили тканини та проаналізували метилювання ДНК приблизно у 320 тисячах генетичних ділянок.
Рівні метилювання в пересаджених серцях порівнювали з показниками у власних серцях тварин. Аналіз показав, що біологічний вік трансплантатів зміщувався у бік віку реципієнтів. Молоді серця в старших мишей старіли прискорено, тоді як старі серця у молодших тварин набували молодших біологічних характеристик.
Дані після трансплантацій людям
Далі дослідники вивчили архівні трансплантації серця в лікарні Brigham and Women’s Hospital у Бостоні, для яких були доступні біопсійні зразки. До аналізу увійшли 11 випадків із великою різницею віку між донором і реципієнтом: старші серця пересаджували людям на 8–24 роки молодшим, а молодші — людям на 38–50 років старшим.
За словами Поганіка, у людських зразках виявили такий самий ефект, як і в мишей: трансплантовані серця набували біологічного віку нових господарів. Також автори проаналізували електронні медичні записи сотень реципієнтів через рік після операції. Частота серцевих скорочень, товщина задньої стінки серця та здатність до фізичного навантаження були пов’язані радше з віком реципієнта, ніж донора. Водночас не всі функціональні показники відповідали цій закономірності, оскільки деякі зміни можуть бути незворотними.
