Журналісти склали карту смертей біля веж спостереження на кордоні США й Мексики
Журналісти проаналізували майже 4 тисячі смертей мігрантів поблизу веж спостереження на кордоні США та Мексики.
MIT Technology Review спільно з Times of San Diego завершили 15-місячне розслідування смертей мігрантів поблизу американських веж спостереження на кордоні США та Мексики. Журналісти створили карту й аналіз випадків загибелі неподалік таких об’єктів, вивчивши майже 4 тисячі випадків від 2015 року.
Як повідомляє MIT Technology Review, для розслідування редакції опрацювали тисячі сторінок урядових документів, неодноразово відвідали прикордонні райони та провели понад 45 інтерв’ю. Серед співрозмовників були чинні й колишні радники Білого дому, агенти Прикордонного патруля, судмедексперти, шерифи, волонтери гуманітарних організацій і працівники технологічних компаній.
Дані про загиблих
Дослідники об’єднали бази даних організацій No More Deaths, Humane Borders та Electronic Frontier Foundation із записами, отриманими від понад десятка державних установ. До аналізу включали випадки, де можна було встановити, що людина, ймовірно, перетинала кордон, а також визначити місце виявлення останків і приблизний час смерті.
Найбільшою прогалиною в доступних даних був Техас. Редакція подала запити до шерифів 17 округів штату та отримала придатні для аналізу документи з 14 із них. Загалом ці запити дали понад 1 500 випадків. Дані з Аризони охопили понад 1 700 випадків, а база No More Deaths для Каліфорнії, Нью-Мексико, округу Юма в Аризоні та окремих районів Техасу — майже 1 000.
Вежі та обмеження аналізу
Для кожної вежі журналісти визначали її координати, тип і час встановлення, використовуючи супутникові знімки, документи та дані Electronic Frontier Foundation. Аналіз охопив три основні типи веж; інші об’єкти не включали, якщо неможливо було оцінити їхню заявлену дальність спостереження.
Автори зазначили, що облік не є повним. За урядовими даними, вздовж кордону розгорнуто близько 800 веж, тоді як Electronic Frontier Foundation задокументувала приблизно 600. Також частина смертей могла не потрапити до вибірки через відсутність точних даних про місце виявлення останків або через неповні записи правоохоронних органів. Редакція загалом виходила з припущення, що люди померли там, де були знайдені їхні останки, хоча в окремих випадках вони могли бути переміщені водою, тваринами чи іншими людьми.