Творець Linux Лінус Торвальдс пояснив свій підхід до використання ШІ
Лінус Торвальдс розповів про застосування ШІ у програмуванні, перевірці коду ядра Linux та навантаження на супроводжувачів.
Творець Linux Лінус Торвальдс на конференції Open Source Summit Europe у Празі заявив, що позитивно ставиться до використання штучного інтелекту в програмуванні, однак закликав обережно застосовувати його у критично важливих проєктах, зокрема в ядрі Linux. Про його виступ повідомляє ZDNET.
Торвальдс зазначив, що нині він переважно виконує роль супроводжувача проєкту, тоді як основну роботу над ядром Linux роблять інші розробники. Водночас він продовжує програмувати для власного задоволення і вважає ШІ корисним інструментом, якщо ставитися до нього саме як до інструменту.
ШІ для нових розробників
За словами Торвальдса, сучасний рівень програмного забезпечення може ускладнювати новачкам відчуття цінності власних невеликих проєктів. Він позитивно оцінив так зване vibe coding як спосіб допомогти початківцям швидше створювати те, що без допомоги ШІ було б для них складним.
Як приклад він навів роботу над власним проєктом гітарної педалі. Торвальдс написав інтерфейс мовою C для мікроконтролера з невеликим екраном, але захотів зробити його сучаснішим, не працюючи самостійно з Java. Він пояснив, що використовував ШІ для завдань, у яких не вважає себе сильним, а перші результати коригував, спираючись на вже написаний код.
Перевірка коду ядра Linux
ШІ вже застосовують і для пошуку помилок у ядрі Linux. Торвальдс розповів про агентну систему перевірки коду Sashiko, публічні огляди якої з’являються в розсилці Linux Kernel Mailing List. За його словами, деякі супроводжувачі підсистем очікують, що патчі пройдуть таку перевірку до прийняття.
Інструменти на основі ШІ можуть виявляти реальні проблеми безпеки та недоліки у старих драйверах, які давно не використовуються. Водночас Торвальдс визнав, що великий потік звітів і патчів створює додаткове навантаження на супроводжувачів. Він також звернув увагу на проблему переконливих, але вигаданих повідомлень про помилки та вузьких виправлень, які усувають лише симптом, а не першопричину.
За його оцінкою, головним обмеженням залишається не кількість запропонованих змін, а здатність якісно перевіряти їх без виснаження людей, відповідальних за супровід коду. Під час Linux Kernel Maintainer Summit значну частину дискусій присвятили тому, як зробити генерацію та перевірку за допомогою ШІ менш обтяжливими й кориснішими.
Еволюція розробки Linux
Торвальдс також згадав, як змінився процес створення Linux за 35 років. На початку він самостійно відстежував зміни через патчі й регулярно поширював оновлений вихідний код. Зі зростанням проєкту ручне приймання внесків стало вузьким місцем, а досвід використання BitKeeper згодом підштовхнув його до створення Git у 2005 році.
Сучасний цикл випусків Linux, за його словами, ґрунтується на частих релізах, вікні злиття змін і реліз-кандидатах. Такий підхід сформувався замість довгих окремих стабільних і розробницьких гілок та, як вважає Торвальдс, дав проєкту стійку модель поступових змін.