Science Corporation імплантувала чип PRIMA першому пацієнту з хворобою Штаргардта

Science Corporation імплантувала чип PRIMA першому пацієнту з хворобою Штаргардта

Science Corporation встановила чип PRIMA першому пацієнту з хворобою Штаргардта в межах клінічного випробування в Австралії.

Компанія Science Corporation повідомила про імплантацію чипа PRIMA першому пацієнту з хворобою Штаргардта — спадковим захворюванням очей, що поступово руйнує центральний зір. Про це заявив генеральний директор компанії Макс Ходак, колишній президент і співзасновник Neuralink, повідомляє TechCrunch.

 

Імплантація в межах випробування

 

За даними компанії, пацієнту встановили імплант у травні в межах поточного клінічного випробування в Sydney Eye Hospital в Австралії. Під час першого сеансу реабілітації він побачив літеру, а під час другого зміг прочитати слово.

Хвороба Штаргардта уражає зовнішню частину сітківки: світлочутливі клітини поступово відмирають, тоді як внутрішня сітківка, яка передає візуальні сигнали до мозку, може залишатися збереженою. Захворювання спричиняє центральну сліпу пляму, що з часом збільшується. За оцінкою Science Corporation, через цю хворобу втратили зір приблизно 150 тисяч людей у світі.

 

Як працює PRIMA

 

Пацієнтам проводять годинну процедуру, під час якої невеликий чип розміщують у задній частині ока, де фоторецептори вже дегенерували. Після цього вони використовують окуляри з камерою, що передають зображення на імплант. Пристрій має виконувати роль штучних фоторецепторів.

Ходак зазначив, що імплант має розмір два на два міліметри. Наразі він дає невелику ділянку чорно-білого, контрастного й чіткого зображення у центральному полі зору, завдяки якому людина може бачити кілька літер одночасно. За його словами, наступним завданням є розширення поля зору та зменшення електродів, щоб наблизити деталізацію до природного рівня.

PRIMA вже доступний у Європі для пацієнтів, які втратили зір через географічну атрофію — пізню форму вікової макулярної дегенерації. Science Corporation розглядає технологію як частину ширшої роботи над інтерфейсами мозок-комп'ютер і медичними застосуваннями нейроінженерії.