Регулятор транскрипції NELF виявився необхідним для мутацій антитіл
Дослідники з'ясували, що комплекс NELF необхідний для соматичної гіпермутації генів імуноглобулінів у B-клітинах.
Дослідники встановили, що комплекс NELF, який регулює паузи та подовження транскрипції, є необхідним для соматичної гіпермутації — процесу накопичення точкових мутацій у генах імуноглобулінів B-клітин. У клітинах людини втрата окремих субодиниць NELF зменшувала накопичення таких мутацій приблизно вдесятеро, повідомляє Nature.
Соматична гіпермутація залежить від ферменту AID, який змінює ДНК у визначених ділянках генів імуноглобулінів та деяких інших генах. Автори роботи досліджували, як робота AID координується з транскрипцією, яку здійснює РНК-полімераза II.
Ефект у клітинах людини
Експерименти провели на похідній лінії B-клітин лімфоми Беркітта Ramos, що мала репортер соматичної гіпермутації в локусі важкого ланцюга імуноглобуліну. Після швидкого руйнування білків NELFA або NELFC/D науковці зафіксували різке падіння кількості точкових мутацій у ділянках важкого та легкого ланцюгів імуноглобулінів, а також у репортерній послідовності.
Подібний результат отримали в первинних лініях B-клітин гермінативних центрів людини: деградація NELFA майже повністю припиняла накопичення точкових мутацій у досліджених мішенях. Зниження мутацій не пояснювалося порушенням життєздатності клітин, рівня AID або змінами клітинного циклу, зазначають автори.
AID зв'язувався з ДНК без мутацій
Аналіз показав, що після втрати NELF транскрипція через численні ділянки-мішені AID тривала, хоча її активність у середньому знижувалася приблизно на 25%. Сам AID також продовжував зв'язуватися з генами-мішенями, зокрема з локусами імуноглобулінів. Водночас він майже не здійснював потрібного деамінування ДНК, яке запускає соматичну гіпермутацію.
Дослідники також перевірили роль NELF у мишачих B-клітинах. Приблизно дворазове зменшення рівня субодиниці NELFB після імунізації супроводжувалося частковим, до дворазового, зниженням соматичної гіпермутації у трьох стандартних ділянках-мішенях. Автори зауважили, що ці досліди самі по собі не дають остаточних висновків, але узгоджуються з важливою роллю NELF у процесі.
Взаємодія з РНК-полімеразою II
У дослідах із модифікованим NELFA мутації, що порушували його взаємодію з РНК-полімеразою II, послаблювали соматичну гіпермутацію. Це вказує, що зв'язування NELFA з полімеразою потрібне для підтримання роботи AID у відповідних ділянках ДНК.
