Посуха й хвороба кролів змінили взаємодію рисей і чорних шулік в Іспанії

У національному парку Доньяна на півдні Іспанії іберійські рисі почали значно частіше полювати на пташенят чорних шулік після різкого скорочення популяції європейських кролів, але лише в посушливі роки. За даними дослідження, у найтяжчих умовах рисі знищували до 46% пташенят шулік, які були майже готові залишити гнізда.

Про результати тридцятирічного спостереження за хижаками в Доньяні повідомляє Nature. Науковці проаналізували дані про 1624 гнізда чорних шулік у секторі парку площею 10 км².

Хвороба скоротила чисельність спільної здобичі

Іберійська рись і чорний шуліка використовують як головну здобич європейського кроля. Раціон рисі на 70–90% складається з кролів, а шуліки за їхньої високої чисельності можуть отримувати з них до 80% їжі. У 2013 році місцева популяція кролів скоротилася більш ніж на 70% через новий варіант вірусної геморагічної хвороби кролів.

Протягом 1993–2012 років напади рисей на гнізда шулік були поодинокими: постраждали 13 із 904 гнізд, або близько 1%. Після обвалу чисельності кролів кількість таких випадків експоненційно зростала в роки посухи. Дослідники пов’язали цю закономірність із дефіцитом альтернативної здобичі рисей, зокрема качок у заболочених угіддях.

У роки без посухи хижацтво рисей щодо шулік залишалося незначним незалежно від чисельності кролів. За достатнього зволоження рисі, ймовірно, компенсували нестачу кролів водоплавними птахами з добре затоплених боліт і ставків. Напади на гнізда різко посилювалися, коли щільність кролів падала нижче одного на гектар — рівня, визначеного як мінімальний для стабільності популяції рисі.

Рисі могли орієнтуватися на рештки кролів

Гнізда, які атакували рисі, не відрізнялися від інших висотою, відстанню до боліт, кількістю пташенят або віком батьківських птахів. Рисі здатні видиратися на дерева заввишки до 12 метрів і щодня обходять у середньому 8 км своєї території, тому, за висновком дослідників, усі гнізда були потенційно вразливими.

Водночас під атакованими гніздами виявили більш ніж утричі більше решток кролів, ніж під гніздами без зафіксованих нападів. Усередині самих гнізд такої різниці не було. Автори припускають, що рисі могли використовувати рештки здобичі на землі як сигнал про присутність конкурентного хижака та його виводку, однак зазначають, що для остаточної перевірки цього пояснення потрібні додаткові експерименти.