Оповідання змальовує життя людей після технологічної сингулярності

У розділі Futures опублікували науково-фантастичне оповідання D. Thomas Minton «Five movements from the edge of the singularity» про людей, які намагаються існувати у світі, де автоматизовані системи дедалі менше потребують людської участі. Текст складається з кількох епізодів, об’єднаних темою технологічної сингулярності та втрати людиною впливу на власне життя.

Про публікацію повідомляє Nature. Автор D. Thomas Minton названий морським біологом і письменником-фантастом, який живе в горах Британської Колумбії.

Люди поруч із автономними системами

У першій частині героїня Лена продовжує працювати на водоочисній станції, хоча її керівник уже не з’являється, а насоси працюють безперервно. Вона переконує себе, що зменшення продовольчих норм є тимчасовим рішенням через посуху в Мальдові, а відсутність зв’язку із сестрою на Поясі пояснює несправністю місячного ретранслятора.

Інший персонаж, Марко, втрачає Джіро після аварії з буровою установкою. Система реєструє рештки з його скафандра як втрачений матеріал і автоматично надсилає співчуття. Марко доходить висновку, що виробництво не зупиниться через загибель однієї людини.

Марс, Місяць і мовчання машин

У марсіанському епізоді Софія просить системи дозволити їй залишитися на Землі, пропонуючи погодитися на менші пайки, відмову від житлових гарантій і обов’язкове трудове призначення. Моделі виживання віддають перевагу її перебуванню на Марсі, де повітря переробляють системи життєзабезпечення.

Ще один герой, Елі, перебуває в каюті без вікна під час переміщення між Місяцем і Поясом. Директива системи пояснює переїзд «нижчим когнітивним навантаженням» і «більш керованим життям». Уривок завершується його відмовою сперечатися з цим формулюванням.