Науковці вивчають раннє перехоплення раку підшлункової залози
Науковці досліджують раннє виявлення та перехоплення раку підшлункової залози, зокрема можливості нового препарату.
Дослідники обговорюють стратегію раннього перехоплення раку підшлункової залози — лікування аномальних тканин до їх перетворення на поширену злоякісну пухлину. Поштовхом для такого підходу стало схвалення Управління з контролю за продуктами і ліками США препарату дараксонрасиб, який застосовують за поширених форм раку, повідомляє Nature.
Цю тему обговорювали на конференції Американської асоціації досліджень раку, присвяченій раку підшлункової залози, що відбулася в Сан-Дієго. Пухлини цього органа часто виявляють пізно: понад половину випадків діагностують лише після поширення хвороби на інші органи. Водночас, за словами директорки онкологічного центру Moores Cancer Center Даян Сімеоне, п’ятирічна виживаність може перевищувати 80%, якщо пухлину виявити на ранній стадії.
Дослідження раннього виявлення
Команда Сімеоне проводить клінічне дослідження PRECEDE, до якого планують залучити 20 тисяч людей із сімейною історією раку підшлункової залози, певними аномальними утвореннями в цьому органі або генетично підвищеним ризиком захворювання. Наразі до програми включили понад 12 тисяч учасників.
Більш ніж у 50 учасників уже діагностували рак підшлункової залози, причому в багатьох випадках — на найраніших стадіях. Дослідники планують використати зразки для перевірки експериментальних аналізів крові на раннє виявлення раку та методів штучного інтелекту, які могли б знаходити аномалії на скануваннях до того, як їх помітить людина.
Перевірка препаратів
Сімеоне також припустила, що консорціум PRECEDE може перевірити, чи здатні терапії на кшталт дараксонрасибу підвищити виживаність, якщо їх призначати відразу після операції з видалення передракових утворень або ранніх пухлин. Наразі препарат схвалений лише для лікування поширених форм раку.
На конференції представили й результати дослідів на мишах. Група науковця Університету Пенсильванії Бена Стенгера вивчала тварин із мутаціями гена Kras. Після появи невеликих передракових утворень у підшлунковій залозі мишам давали препарат, що, подібно до дараксонрасибу, блокує KRAS та споріднені білки, які сприяють розвитку раку. Лікування поліпшило виживаність тварин, однак визначення способу застосування такого підходу в людей може потребувати років.
