Науковці створили віртуальну дрозофілу з моделлю мозку і тіла
Дослідники створили віртуальну дрозофілу, поєднавши карту її нейронних зв’язків із моделлю м’язів і сенсорних органів.
На щорічній зустрічі Товариства нейронаук у Вашингтоні дослідники представили цифрову модель плодової мушки, яка поєднує карту нервових зв’язків її мозку з детальним відтворенням м’язів і сенсорних органів. Як повідомляє Science News, машинне навчання у поєднанні з даними про рухи живих мушок і записами активності нейронів дозволило моделі прогнозувати, як нервові клітини та їхні мережі керують рухами тварини.
Від карти нейронів до рухів
Повну карту мозку дорослої самиці дрозофіли оприлюднили у 2024 році. Її створили на основі зображень мозку, розрізаного для електронної мікроскопії: штучний інтелект і сотні людей перевірили дані, сформувавши схему зі 140 тисяч нейронів та понад 50 мільйонами точок з’єднання між ними. Пізніші роботи додали приблизно 20 тисяч клітин нервового канатика, який є аналогом спинного мозку хребетних, а також карту зв’язків мозку самця.
Такі конектоми показують організацію нервової системи, однак не пояснюють, як саме вона функціонує: зокрема не відображають час електричних сигналів, вплив клітин одна на одну та роль окремих клітин у поведінці. Раніше дослідники створили штучну нейронну мережу зі структурою зорової частки мозку мушки, що містить приблизно 60 тисяч нейронів і пов’язана з близько 800 світлочутливими шестикутними структурами складного ока. Під час завдання з виявлення рухомих об’єктів у відео ця мережа передбачала електричну активність нейронів, а результати узгоджувалися із записами активності у живих дрозофіл.
М’язи та сенсорні рецептори
У новій роботі команда спершу створила за допомогою високоточної візуалізації цифрове відтворення тіла мушки та її рухів. Далі дослідники пов’язали модель тіла з відповідними клітинами нервового канатика: кожен із 96 м’язів ніг з’єднали з моторними нейронами, які спричиняють його скорочення. Також до моделі додали тисячі щетинок та інших рецепторів, що передають сигнали до мозку через сенсорні нейрони.
У симуляціях команда задавала віртуальній мушці рух ліворуч або праворуч. Це викликало активність нейронів, що спускаються від мозку до нервового канатика та допомагають коригувати ходу; її патерни були схожими на ті, які спостерігали у живих мушок за аналогічних рухів. Коли цифрова дрозофіла рухалася вперед, активація цих штучних нейронів послідовно змушувала її повертати ліворуч або праворуч. Дослідники зазначають, що помилки прогнозів можуть допомогти скоригувати модель, аби краще узгодити її з реальними біологічними процесами.