Науковці створили мікроорганізм для використання ресурсів Марса
Pioneer Labs створила мікроорганізм, який росте в імітованих умовах Марса та виробляє біопластик для потенційних місій.
Дослідники некомерційного біотехнологічного стартапу Pioneer Labs в Емерівіллі, штат Каліфорнія, створили генетично модифікований мікроорганізм sPL.001, здатний рости в штучно відтворених умовах Марса та виробляти біопластик. Розробники вважають, що він потенційно може допомогти майбутнім місіям використовувати місцеві ресурси для створення матеріалів на Червоній планеті, повідомляє Space.com.
На Марсі є сировина, яка потенційно може бути корисною для земного життя, однак у реголіті містяться токсичні перхлорати та солі, що ускладнюють розвиток більшості організмів. Раніше для вирощування рослин у марсіанських умовах пропонували вимивати токсини з ґрунту, доставляти добрива із Землі або застосовувати гідропоніку.
Адаптація до марсіанської хімії
У Pioneer Labs заявили, що sPL.001 може існувати на хімічно точних штучних аналогах марсіанського ґрунту, води й атмосфери без очищення від токсинів та без додавання добрив. Мікроорганізм виробляє біопластики — матеріали, які на Землі використовують, зокрема, для компостованих стаканчиків і ниток для 3D-друку. На думку розробників, такі матеріали можуть знадобитися для спорудження житла на Марсі.
Науковці відібрали земні мікроорганізми, здатні виробляти біопластик, і поступово піддавали їх дедалі більш схожим на марсіанські умовам. За словами генеральної директорки Pioneer Labs Еріки ДеБенедіктіс, під час перших випробувань жоден із наземних мікроорганізмів не зростав у таких умовах. Згодом команді вдалося сформувати в організму стійкість до токсинів, характерних для марсіанського ґрунту.
Обмеження для безпечного використання
Для життєздатності sPL.001 потрібен перемішуваний і підігрітий біореактор, який захищатиме його від екстремальних температур, радіації та розрідженої атмосфери Марса. Організму також необхідне оброблене повітря з ацетатом як джерелом азоту, оскільки концентрація азоту в марсіанській атмосфері є надто низькою. Мікроорганізм не є фотосинтетичним і не може самостійно виробляти собі їжу.
В іншому дослідженні команда припустила, що ці обмеження не дадуть мікроорганізму вижити поза біореактором на поверхні Марса, зменшуючи ризик біологічного забруднення планети. Незалежний фахівець із репарації ДНК з Університету Редінга Семюел Маккі назвав правдоподібним припущення, що адаптований або відредагований мікроорганізм не виживатиме поза контрольованим середовищем.
Дослідники також оцінили, що обладнання для створення марсіанського міста із застосуванням цієї технології потенційно може вміститися в одному ракетному запуску. Водночас ДеБенедіктіс наголосила: експерименти проводили з моделями реголіту, реконструйованими за даними марсоходів, а не зі справжнім марсіанським ґрунтом.
