Молоді донорські серця швидко набувають біологічного віку реципієнтів

Молоді донорські серця після трансплантації можуть швидко набувати біологічного віку організму реципієнта, а старі — виглядати молодшими за молекулярними показниками. Такий результат отримала група дослідників із Бостона в експериментах на мишах і під час аналізу зразків тканин людських серцевих трансплантатів, повідомляє MIT Technology Review.

Дослідники використали три так звані годинники старіння — молекулярні інструменти для оцінювання біологічного віку тканин і організмів. Результати роботи команди Джессі Поганіка з лікарні Brigham and Women’s Hospital у Бостоні оприлюднили онлайн на платформі bioRxiv.

Експерименти на мишах

У дослідах мишам пересаджували додаткове серце в ділянку шиї, що дозволяло порівняти донорський орган із власним серцем тварини. Молодим дорослим мишам пересаджували серця від донорів середнього віку, а мишам середнього віку — молоді серця.

Через чотири—шість місяців після операції вчені проаналізували пересаджені органи. Молоді серця демонстрували ознаки старіння, а старі — омолодження відповідно до віку реципієнтів. Водночас аналіз крові, інших органів і власного серця мишей не показав, що вік донорського серця суттєво вплинув на них.

Дані трансплантацій у людей

Команда також дослідила збережені протягом десятиліть біопсійні зразки серцевої тканини від пацієнтів Brigham and Women’s Hospital, яким пересадили серце. Аналіз годинниками старіння показав подібну закономірність: незалежно від віку донора нове серце швидко набувало біологічного віку людини, яка його отримала.

За словами Поганіка, у лікарняних записах він побачив, що більшість реципієнтів були приблизно на 20 років старшими за своїх донорів. Дослідник припускає, що результати можуть заохотити хірургів частіше розглядати для трансплантації серця старших донорів, які нині нерідко відбраковують через припущення про гіршу роботу таких органів.

Дослідник старіння з Університету Бірмінгема Жуан Педру де Магальяйнш, який не брав участі в роботі, припустив, що на маркери старіння нового органа можуть впливати імунні клітини реципієнта, які циркулюють у крові. Причина виявленого ефекту наразі не встановлена.