Інфекціоніст Марк Дайбул знову очолить Глобальний фонд
Марк Дайбул знову очолить Глобальний фонд на тлі скорочення міжнародного фінансування програм проти ВІЛ, туберкульозу й малярії.
Інфекціоніст Марк Дайбул повернеться на посаду виконавчого директора Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією через дев’ять років після завершення попередньої каденції. Він замінить колишнього банківського керівника Пітера Сендса, про що рада фонду оголосила 28 жовтня, повідомляє Science News.
Глобальний фонд, заснований 2002 року та фінансований переважно заможними країнами, загалом виділив 75 млрд доларів країнам із низьким і нижчим за середній рівнем доходу. Кошти спрямовували на закупівлю ліків, оплату праці медиків, роботу клінік і лабораторій. За оцінкою фонду, його діяльність допомогла врятувати 72 млн життів.
Менше міжнародного фінансування
Дайбул очолюватиме організацію в період скорочення зовнішньої допомоги у сфері глобального здоров’я. Адміністрація президента США Дональда Трампа на початку 2025 року закрила Агентство США з міжнародного розвитку USAID, а також фактично демонтувала Президентський надзвичайний план допомоги у боротьбі зі СНІДом PEPFAR. Дайбул допомагав запускати PEPFAR у 2003 році та керував програмою у 2006–2009 роках.
США залишаються найбільшим донором Глобального фонду, проте їхній внесок на останній трирічний цикл становив 4,6 млрд доларів — на 23% менше, ніж у попередньому циклі. Інші багаті країни також скоротили або реструктуризували допомогу у сфері охорони здоров’я. У підсумку фонд має 12,7 млрд доларів на 2026–2028 роки, що майже на 18% менше за фінансування попереднього трирічного періоду.
Ставка на самостійність країн
Дайбул вважає, що скорочення зовнішнього фінансування може пришвидшити перехід до моделі, за якої країни самі планують і керують програмами охорони здоров’я. За його словами, донори мають підтримувати національні плани, а не створювати паралельні системи управління та звітності.
Новий керівник фонду також пропонує точніше спрямовувати ресурси на групи з найвищим ризиком інфікування або втрати доступу до лікування. Він зазначив, що 12–15 країн отримують 80% фінансування Глобального фонду, а п’ять-шість із них за інтенсивної підтримки можуть за п’ять-сім років створити системи, які не потребуватимуть зовнішнього фінансування. Серед можливих майбутніх напрямів він назвав ефективнішу діагностику туберкульозу, нові підходи до профілактики ВІЛ та дослідження комбінацій експериментальних вакцин проти малярії.
