Дослідження виявило зв’язок екранного часу зі структурою мозку підлітків
Дослідження 44 підлітків виявило зв’язки між екранним часом і обсягом сірої речовини в окремих ділянках мозку.
Науковці Університету Східної Фінляндії виявили зв’язок між тривалістю використання екранів і обсягом сірої речовини в окремих ділянках мозку підлітків. Дослідження охопило 44 здорових учасників віком від 16 до 19 років і не доводить, що смартфони чи планшети безпосередньо спричиняють зміни мозку.
Що саме досліджували
Як повідомляє Digital Trends, у роботі, опублікованій у журналі NeuroImage: Reports, взяли участь 25 дівчат і 19 хлопців. Дослідники провели МРТ-сканування, щоб виміряти обсяг сірої речовини, а також за допомогою анкет оцінили дозвіллєвий екранний час, використання розумних пристроїв і фізичну активність.
Фізичну форму учасників визначали за результатами човникового бігу та стрибків у довжину з місця. Автори роботи порівнювали ці показники з даними про структуру мозку.
Виявлені асоціації
Підлітки, які повідомляли про більше часу перед екранами та активніше використання розумних пристроїв, частіше мали менший обсяг сірої речовини в медіальній скроневій частці. Ця ділянка пов’язана з пам’яттю та навчанням.
Водночас вищий рівень використання екранів асоціювався з більшим обсягом сірої речовини в частинах лобової частки, що беруть участь в увазі, робочій пам’яті, ухваленні рішень і плануванні рухів. Також науковці зафіксували зв’язок із ділянкою потиличної частки, яка обробляє візуальну інформацію.
Обмеження висновків
Автори припускають, що більші обсяги сірої речовини у деяких лобових і зорових ділянках можуть бути пов’язані з вимогами застосунків та ігор, де потрібні увага, рухи й обробка зображень. Інше можливе пояснення — відмінності у дозріванні мозку, адже в підлітковому віці природно відбувається синаптичне обрізання, яке робить нейронні мережі ефективнішими.
Керівниця дослідження Ганнамарі Ског зазначила, що зв’язки між способом життя та структурою мозку в підлітковому віці є складними й потребують подальшого вивчення. Частина асоціацій фізичної активності та фізичної форми зі структурою мозку після коригування на множинні порівняння не зберегла статистичної значущості. Робота має невелику вибірку та відображає дані лише в один момент часу, а не зміни протягом кількох років.