Дослідження оцінило річний попит Африки на воду у 347 кубічних кілометрів
Дослідження оцінило сукупний попит Африки на воду у 2020 році в 347 кубічних кілометрів, найбільша частка припала на зрошення.
Сукупний попит на воду в Африці у 2020 році становив 347 кубічних кілометрів, а майже дві третини цього обсягу припадали на зрошення. Такі результати африканського дослідження з високою просторовою та галузевою деталізацією оприлюднив Nature. Автори оцінили потреби шести секторів, зокрема міського водопостачання, сільського господарства, промисловості, енергетики та видобувної галузі.
У роботі попит вимірювали як обсяг води, який необхідно забрати з річок, озер або підземних водоносних горизонтів за умови її достатньої доступності. Розрахунки охоплюють 2020 рік, а для зіставлення змін дослідники застосували ті самі методики й дані також до 2010 року.
Зрошення має найбільшу частку
На зрошення припало 225,174 кубічного кілометра води, або 65% загального попиту. Найбільших обсягів потребували рис, цукрова тростина, пшениця та кукурудза. Найвищий попит на зрошення на національному рівні зафіксували в Єгипті, Судані та Нігерії.
Міський сектор потребував 59,796 кубічного кілометра, або 17% загального обсягу. Дослідники оцінили, що водопровідний доступ мали 642 млн людей, тоді як 717 млн не були підключені до мережі. Для обліку потреб населення з водопровідним доступом використали дані про фактичне постачання та втрати води від понад 450 водопостачальних підприємств Африки.
Енергетика і промисловість
На виробництво електроенергії припало 33,089 кубічного кілометра води, або 10% сукупного попиту. Із них 23,035 кубічного кілометра пов’язані з гідроенергетикою. Оцінку провели для 2 534 окремих електростанцій, що працюють на викопному паливі, відновлюваних джерелах, ядерній енергії або використовують скидне тепло.
Потреби обробної промисловості становили 15,021 кубічного кілометра, тваринництва — 10,706 кубічного кілометра, а видобувної галузі — 3,247 кубічного кілометра. Попри частку лише в 1% загального попиту, видобуток був головним джерелом потреби у воді в 18 субнаціональних регіонах, зокрема в районах із великими урановими та алмазними копальнями.
Найвищий загальний попит на воду серед країн мали Єгипет, Нігерія, Судан і Марокко. Дослідження також зіставило попит із відновлюваними водними ресурсами, враховуючи мінімальні потоки, потрібні для підтримання екосистем.
