Дослідниця назвала способи протидії мові ненависті в соцмережах

Дослідниця Мірта Галесич із віденського Complexity Science Hub радить користувачам соціальних мереж відкрито, але без зайвої ескалації висловлювати незгоду з мовою ненависті та залучати до цього інших. Про результати її досліджень і підходи до протидії ворожим висловлюванням розповідає Nature.

Чому вивчають ворожі висловлювання

Галесич зазначає, що мова ненависті спрямована проти людей або груп через їхні невід’ємні характеристики чи ідентичність. Такий контент, за її словами, може посилювати суспільний поділ, формувати протиставлення «ми проти них» і поглиблювати політичну поляризацію. На поширення ворожої риторики також впливають матеріали, створені моделями штучного інтелекту, та облікові записи ботів.

Як приклад Nature наводить дані про те, що кількість дописів, ворожих до людей південноазійського походження у США, на платформі X зросла на 240% у період від січня 2024-го до червня 2026 року. Дослідниця пов’язує вразливість до маніпуляцій із суспільною невизначеністю, яку можуть посилювати нерівність, зміни балансу влади, збройні конфлікти та проблеми в роботі інституцій.

Досвід аналізу дописів

Команда Галесич проаналізувала понад мільйон дописів у Twitter, нині X, опублікованих із січня 2015 року до грудня 2018 року. Це були відповіді приблизно на 130 тисяч повідомлень німецьких новинних організацій, журналістів, блогерів і політиків. У подальших дослідженнях науковці застосовували великі мовні моделі для вимірювання проявів ненависті в онлайн-розмовах, а також класифікували способи, якими користувачі відповідали одне одному.

Як реагувати на мову ненависті

На думку Галесич, у відповідь на ворожий коментар варто коротко позначити незгоду, не намагаючись неодмінно переконати автора допису розгорнутою суперечкою. Мета такої реакції — показати іншим читачам, що існує інша позиція. Дослідниця також пропонує попросити друзів висловити свою незгоду.

Водночас вона радить не відмовлятися від контакту з людьми, які мають інші погляди, а намагатися дізнатися про них більше та шукати спільне. За її оцінкою, у цифровому середовищі людям легко натрапити на крайні приклади, через що можуть посилюватися тривога й страх. Чим активніше обговорюють певну тему, тим радикальнішими можуть ставати погляди учасників дискусії.