Документи суду показали сумніви науковців ExxonMobil щодо кліматичних рішень

Судові документи у справі, яку генеральна прокуратура штату Массачусетс подала проти ExxonMobil у 2019 році, містять свідчення внутрішніх сумнівів учених компанії щодо публічно рекламованих рішень у сфері біопалива з водоростей і уловлювання вуглецю. Як повідомляє Ars Technica, документи оприлюднили в межах спору про те, чи має ExxonMobil передати штату додаткові матеріали та свідчення.

Позов Массачусетсу стосується твердження влади штату, що компанія вводила в оману споживачів та інвесторів, створюючи враження про активні дії для обмеження потепління. ExxonMobil заперечує, що дезінформувала громадськість або інвесторів, і називає юридичні та фактичні підстави таких справ безпідставними.

Біопаливо з водоростей

У витягах із показань науковця ExxonMobil, який працював над програмою водоростевого біопалива, йдеться, що пресреліз 2018 року з прогнозом виробництва 10 тисяч барелів такого палива на добу до 2025 року був оманливим. За його словами, усі положення цієї заяви були «явно неправдивими», а досягнення цільового показника було «цілком неможливим».

Науковець також заявив, що повідомляв про це колегам до виходу пресрелізу. Іншу розробку з водоростей, яку ExxonMobil публічно представляла як прорив, він назвав «глухим кутом». Згодом компанія припинила дослідження біопалива з водоростей.

Оцінки технології уловлювання вуглецю

Документи також містять внутрішню презентацію 2014 року про портфель ExxonMobil у сфері уловлювання та зберігання вуглецю. У ній серед перешкод для комерційного масштабування названо потребу в «масштабних інвестиціях», високі витрати та відсутність ринкових стимулів. Для широкого застосування технології, як зазначалося, потрібні темпи зберігання, співмірні з нинішніми обсягами видобутку нафти й газу.

У 2017 році інший науковець компанії, якого попросили записати рекламний ролик, написав, що не є прихильником твердження про лідерство ExxonMobil у цій технології. Він зазначив, що тодішні операції компанії переважно були пов’язані з очищенням метану на газопереробних підприємствах і закачуванням вилучених викидів у нафтові або газові родовища, а не з технологією для електростанцій та промислових об’єктів, яку просували в рекламі.

Серед оприлюднених матеріалів є й меморандум 1988 року співробітника корпоративного дослідницького підрозділу Френка Спроу. Він попереджав колег, що глобальний консенсус щодо необхідності протидії парниковому ефекту може мати суттєві негативні наслідки для Exxon, і пропонував спрямувати дослідження на захист вартості ресурсів компанії та збереження її бізнес-можливостей.