Де зберігати коди 2FA: у менеджері паролів чи окремому застосунку

Де зберігати коди 2FA: у менеджері паролів чи окремому застосунку

Engadget пояснив переваги й ризики зберігання кодів 2FA у менеджері паролів або окремому застосунку.

Менеджери паролів і окремі застосунки-автентифікатори по-різному захищають коди двофакторної автентифікації. Менеджер паролів дає змогу зберігати пароль і одноразовий код в одному зашифрованому сховищі, тоді як спеціалізований застосунок тримає коди окремо, часто на телефоні. Як повідомляє Engadget, вибір залежить від того, що користувач вважає важливішим: зручність або максимальне розділення даних для входу.

Двофакторна автентифікація передбачає, що викраденого пароля недостатньо для доступу до облікового запису: потрібне ще одне підтвердження особи. Це може бути одноразовий код із SMS, електронного листа чи застосунку, а також підтвердження на екрані телефона.

 

Переваги та ризики одного сховища

 

Сучасні менеджери паролів, зокрема 1Password і Bitwarden, можуть створювати та автоматично підставляти шестизначні часові одноразові паролі разом із логіном і паролем. Це спрощує вхід: не потрібно вручну переписувати код до завершення строку його дії. Синхронізація між браузером, комп’ютером і мобільними застосунками також допомагає отримати доступ до кодів з різних пристроїв.

Такий підхід може бути корисним у разі втрати або поломки телефона, адже секрети для генерації кодів зберігаються у зашифрованому сховищі разом із паролями. Він також полегшує надання доступу членам родини або команди. Водночас пароль і другий фактор опиняються в одному місці. Якщо зловмисник отримає доступ до майстер-пароля, шкідливе розширення браузера або кейлогер перехопить дані, це потенційно відкриє доступ одразу до обох факторів.

 

Окремий застосунок і комбінований підхід

 

Автентифікатори на кшталт Google Authenticator працюють офлайн і створюють фізичне розділення між сховищем паролів та кодами. Це зменшує ризик одночасної компрометації обох даних. Однак коди зазвичай доводиться вводити вручну, а більшість таких застосунків доступні лише на мобільних пристроях. У разі втрати телефона користувачеві може знадобитися налаштувати новий пристрій і відновити резервну копію, перш ніж отримати коди.

Видання радить комбінувати підходи: коди для повсякденних сервісів, наприклад магазинів і підписок, можна зберігати в менеджері паролів. Для основної електронної пошти, банківських сервісів і самого менеджера паролів доцільніше використовувати окремий застосунок-автентифікатор або апаратний ключ безпеки.