Cyberselfish перевидадуть після відновлення інтересу до критики Кремнієвої долини

Книгу «Cyberselfish» американської авторки Поліни Борсук, уперше видану 2000 року, перевидасть Tin House після того, як праця знову привернула увагу читачів і дослідників. У розмові з TechCrunch Борсук сказала, що книга описує її спроби зрозуміти вплив технолібертаріанських поглядів на культуру Кремнієвої долини.

Авторка розповіла, що приблизно півтора року тому помітила зростання цін на вживані примірники «Cyberselfish». Вона також почала отримувати звернення від європейських академіків і бачити дописи в соціальних мережах про значення книги. Нове видання міститиме передмову письменника Гіла Дурана, автора «Nerd Reich», тоді як сам текст книжки залишиться таким, яким був у 2000 році.

Критика технолібертаріанства

Борсук назвала технолібертаріанство набором переконань, що, за її словами, вирізнявся різким неприйняттям регулювання. Вона вважає, що прихильники цих ідей не усвідомлювали масштабу державної підтримки, зокрема досліджень і розробок, від якої залежав технологічний сектор. Водночас авторка зазначила, що не ідеалізує державу та згадала війну у В’єтнамі і дії ЦРУ щодо Альєнде як приклади її негативних дій.

У книзі Борсук розрізняла дві культурні групи Кремнієвої долини: соціально консервативних «Gilders», названих на честь Джорджа Гілдера, та більш культурно ліберальних «Ravers». На її думку, цей поділ зберігається і нині: у технологічному середовищі присутні як християнські націоналісти й консервативні католики на керівних посадах, так і прихильники альтернативних культурних практик.

Погляд на сучасну технологічну індустрію

Авторка вбачає радше тяглість між атмосферою, яку описувала наприкінці 1990-х, і нинішнім технологічним бізнесом. За її оцінкою, перелом стався після IPO Netscape, коли до Кремнієвої долини активніше прийшли фінансові інвестори. Борсук назвала Airbnb та Uber передусім фінансовими проєктами, а не технологічними інноваціями, і пов’язала їхнє протистояння регулюванню з описаними нею підходами.

Говорячи про штучний інтелект, Борсук заявила, що бачить у ньому «велику фінансову піраміду». Вона також пов’язала діяльність AI-компаній із пріоритетом вартості для акціонерів, а не з внутрішньою цінністю технологій. Це є оцінками авторки, висловленими в інтерв’ю.