Atlantis доставив ключовий сегмент конструкції МКС у місії STS-112

7 жовтня 2002 року шатл NASA Atlantis стартував із Космічного центру Кеннеді в межах місії STS-112 та доправив на Міжнародну космічну станцію сегмент ферменної конструкції S1. Як повідомляє Space.com, цей елемент став частиною основної конструкції орбітальної станції та забезпечує її систему терморегулювання.

Головним завданням 11-денної місії було встановлення сегмента S1 масою 28 тисяч фунтів на правому боці центрального сегмента S0. Центральна ферма S0 є ядром конструкції станції завдовжки 360 футів, або 110 метрів.

Сегмент для охолодження станції

Виготовлений Boeing сегмент S1 завдовжки близько 45 футів, або 13,7 метра, переважно складається з алюмінію. На ньому розміщено великий радіатор з аміачним охолодженням, призначений для запобігання перегріванню МКС. Аналогічний радіатор розташований на сегменті Port 1 з протилежного боку станції. S1 також має лінії електроживлення й охолодження, що з'єднують різні частини ферменної конструкції.

Три виходи у відкритий космос

Екіпаж STS-112 очолював командир Джеффрі Ешбі, пілоткою була Памела Мелрой. До складу команди також увійшли фахівці місії Сенді Магнус, Девід Вулф, Пірс Селлерс і російський космонавт Федір Юрчихін.

Астронавти здійснили три виходи у відкритий космос: встановили S1, під'єднали трубопроводи для його радіаторів і закріпили на рейковій системі ферми візок CETA. Його призначали для переміщення обладнання під час майбутніх позакорабельних робіт. Місія також доправила на станцію приблизно 1800 фунтів вантажу та повернула на Землю орієнтовно стільки ж.

Під час запуску від зовнішнього паливного бака відокремився шматок ізоляційної піни та вдарив у нижню частину ракетного прискорювача, залишивши значну вм'ятину. Для STS-112 це не спричинило проблем, однак подібний інцидент став причиною катастрофи шатла Columbia через три місяці. Згодом NASA змінило конструкцію шатлів, щоб запобігти такій проблемі.