Як згладжування покращує графіку в іграх для ПК
Що робить згладжування в іграх для ПК та чим відрізняються SSAA, MSAA, FXAA, SMAA, TAA і сучасні часові методи.
Згладжування, або anti-aliasing, прибирає «сходинки» на діагональних і вигнутих контурах у комп’ютерних іграх. Різні методи дають подібний результат — роблять краї об’єктів візуально плавнішими, — але по-різному впливають на навантаження графічного процесора, частоту кадрів і чіткість зображення. Про це повідомляє Engadget.
Ефект «сходинок» виникає через те, що ігри відтворюють криві та похилі лінії на сітці квадратних пікселів. Частина технологій обчислює додаткові зразки зображення, інші фільтрують уже відрендерений кадр, а часові методи використовують дані з попередніх кадрів.
Методи з додатковими зразками
SSAA рендерить сцену у вищій роздільній здатності, а потім зменшує її до фінальної. Такий підхід ефективно згладжує контури, однак суттєво навантажує GPU та може знизити частоту кадрів. MSAA застосовує додаткові зразки переважно біля меж геометричних об’єктів. Режими 2x, 4x і 8x можуть зробити краї плавнішими, але також збільшують навантаження на відеокарту.
Водночас MSAA головно працює з геометрією: артефакти на матеріалах, текстурах і прозорих поверхнях можуть залишатися. У документації Unreal Engine зазначено, що MSAA підтримується з forward-рендерером, але не з настільним deferred-рендерером, тому в нових іграх такі режими доступні не завжди.
Швидкі та часові алгоритми
FXAA і SMAA обробляють кадр після його рендерингу. FXAA шукає контрастні краї та згладжує їх із відносно невеликими витратами ресурсів, але може пом’якшувати дрібні деталі. SMAA застосовує складніше розпізнавання країв і візерунків, щоб зберігати більше різкості за помірного впливу на продуктивність.
TAA залучає інформацію з попередніх кадрів, що допомагає зменшити мерехтіння й «повзання» деталей на парканах, рослинності, дротах і віддалених об’єктах під час руху камери. Проте цей метод може спричиняти розмиття або шлейфи, коли дані між кадрами не збігаються. DLAA від NVIDIA, Native AA у FSR від AMD та Native Anti-Aliasing у XeSS від Intel працюють у нативній роздільній здатності й не позиціонуються як інструменти для підвищення продуктивності.
